ОЦІНЮВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ

Теми

ОЦІНЮВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ2ОЦІНЮВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ

 

Неформальна освіта дітей – це дуже важлива частина загальноосвітньої системи, яка допомагає молодій людині постійно вдосконалювати свої здібності, набути компетенцій, стати творчою та свідомою особистістю, здатною відповідально вирішувати свої проблеми та активно брати участь у соціальному, економічному і культурному житті країни. Крім того, це ефективний засіб запобіган-ня злочинності серед дітей та підлітків, що допомагає вирішувати проблеми їхньої зайнятості та позаурочної освіти. Це також акту-ально і для груп ризику соціального відчуження, для яких є необхідною додаткова соціалізація, оскільки неформальна освіта залучає дітей і молодь до соціальних процесів.

Іншими словами, призначення неформальної освіти дітей – це задовольняти пізнавальні, освітні потреби учнів, а також потреби самовираження, допомогати їм стати активними членами суспільства. Програми неформальної освіти дітей здійснюють вчителі музики, образотворчого мистецтва, мистецтва як такого, спорту, інші школи, вільні вчителі, а також інші надавачі освітніх послуг. Компетенція, яку особа здобула шляхом неформального навчання, може бути визнана частиною формальної освітньої програми або кваліфікації в порядку, встановленому Урядом або уповноваженим ним закладом, або в порядку, встановленому вищими навчальними закладами.

Неформальна освіта школярів має великий вплив на формування світогляду дітей і молоді та може створити сприятливі умови для виховання свідомої, громадянської і творчої молодої людини, яка здатна успішно інтегруватися в сучасне соціально-економічне довкілля. Належним чином організована неформальна освіта учнів сприяє досягненню цілей стратегій «Європа 2020’6» та «Європа 2030’7»: зменшити кількість тих учнів, що не закінчують школу, покращити результати освітньої системи та створити кращі умови для виходу молоді на ринок праці. Учасники, дослідники та оцінювачі освітнього процесу головні проблеми неформальної освіти вбачають у відсутності ефективної її організації, доступності та фінансування. Актуальними є питання забезпечення якості неформальної освіти дітей та невідповідності попиту й пропозиції програм неформальної освіти дітей.

Що стосується забезпечення якості надавачів освітніх послуг неформальної освіти дітей, у документах ЄС зазначено, що в більшості випадків якість неформальної освіти учнів забезпечується недостатньо через відсутність зовнішнього оцінювання і забезпечення догляду за якістю.

ОЦІНЮВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ3Тому для вдосконалення системи неформальної освіти необхідно надавати допомогу школам з неформальною освітою дітей та школам, що мають доповнення до формальної освіти, як рівно ж й іншим організаціям неформальної освіти дітей впроваджувати якісні програми, створювати та розвивати культуру якості програм НОД, збільшувати їхню різноманітність та кількість дітей, що беруть у них участь.

МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОГРАМ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ

 

1. Призначення методики забезпечення якості неформальної освіти дітей та її надавачів (далі – Методика) – це надання допомоги надавачам неформальної освіти дітей та іншим інституціям неформальної освіти дітей (установам, компаніям, вільним вчителям, організаціям, а також юридичним особам чи іншим організаціям, або їхнім підрозділам, для яких неформальна освіта дітей не є ос-новним видом діяльності), а також забезпечення якості програм неформальної освіти дітей (далі – НОД) для інституцій, що реалізу-ють права та обов’язки власника, і створення та розвиток культури якості програм НОД, збільшуючи їхню різноманітність та кількість дітей, що беруть у них участь.

2. Методика регламентує застосування таких елементів забезпечення якості НОД: самооцінювання діяльності та зовнішнє оцінюван-ня.

3. Методика, що має рекомендаційний характер, є підставою для надавачів НОД або уповноважених ними інституцій відповідно до своєї компетенції застосовувати самооцінювання НОД, процедури / методики зовнішнього оцінювання та інші елементи забезпечення якості програм НОД.

4. Самооцінювання та зовнішнє оцінювання здійснюються за такими напрямами: культура, виховання (самовиховання), успішність та лідерство і менеджмент. Вони оцінюються відповідно до наведеної у Додатку No 1 Методики Форми показників зовнішнього оцінюван-ня, пояснення показників, методів збору даних, запланованих методів опрацювання даних та призначення даних, що їх передбачено отримати.

5. Рекомендується, щоб надавачі НОД щорічно здійснювали самооцінювання своєї діяльності за формою, наведеною у Додатку No 2 Методики.

6. Зовнішнє оцінювання надавачів НОД рекомендується проводити після самооцінювання, згідно з Додатком No 2 Методики, не рідше ніж кожні 5 років.

7. Установа, яка реалізує права та обов’язки власника, або уповноважена нею установа для проведення зовнішнього оцінювання:

7.1. розробляє план зовнішнього оцінювання надавачів НОД;

7.2. для здійснення оцінювання надавачів НОД, зі спеціалістів самоврядування, консультантів у галузі НОД та представників освітніх установ створює групу зовнішнього оцінювання з 3–5 членів (далі – Група оцінювання). Керівник групи є відповідальним за розподіл функцій серед членів Групи оцінювання та за представлення результатів і висновків зовнішнього оцінювання.

7.3. призначає особу, яка виконує функції координатора зовнішнього оцінювання. Призначена особа, не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку зовнішнього оцінювання, електронною поштою надсилає членам Групи оцінювання матеріал для самооціню-вання, підготовлений надавачем НОД, оцінювання якого здійснюється, узгоджує час проведення візиту для здійснення оцінювання, умови праці, допомагає організувати зустрічі з відібраними групами тощо. Ця особа також може бути і членом Групи оцінювання, тобто виконувати функції як координатора зовнішнього оцінювання, так і члена Групи оцінювання;

7.4. протягом 10 робочих днів надає замовнику перелік надавачів НОД, якість діяльності яких було оцінено, та висновки оці-нювання якості кожного надавача НОД, відповідно до Додатка No 4 Методики.

8. Під час зовнішнього оцінювання аналізуються документи самооцінювання та інші подані документи надавачів НОД, проводяться співбесіди з дітьми, батьками (опікунами, піклувальниками), вчителями та керівниками (Додаток No 3). Дані, зібрані під час спостереження за навчальним процесом, фіксуються в протоколі із зазначенням мети та результатів (висновків) спостереження.

9. Надавач НОД публічно оголошує інформацію про проведене зовнішнє оцінювання, висновки оцінювання якості надавача НОД від-повідно до Додатка No 4 Методики, а також планує та впроваджує засоби щодо покращення якості НОД.

 

 

 

 

Показники діяльності Пояснення показників Показники, критерії розпізнавання, об’єкт аналізу, питання Методи збору даних та методи їх опрацювання1 Призначення даних, що їх передбачено отримати
1. КУЛЬТУРА
1.1. Цінності, норми поведінки, принципи. Суспільні відносини Цінності. Поєднання формальних і неформальних норм та принципів спілкування. Спільнотність: згуртованість, однодумність, налаштування на досягнення загальних цілей, спільність напрямку діяльності Досягнуто домовленості щодо спілкування, моделей поведінки, цінностей. Домовленостей дотримуються (обґрунтовується прикладами). Скільки дітей вже не вперше беруть участь у цій програмі? Методи збору даних: опитування (напівструктуроване інтерв’ю), спостереження за заняттями та спілкуванням. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Загальнокультурна компетенція. Плекання загальнолюдських цінностей. Загальні компетенції
1.2. Відкритість та гостинність. Партнерство Відкритість до діалогу. Спілкування і співпраця з іншими установами. Співпраця один з одним. Кількість партнерів, з якими відбувається співпраця. Цілі та результати співпраці (користь, що її отримують вихованці та надавачі НОД) Метод збору даних – опитування. Знаряддя опитування – анкета з відкритими та закритими питаннями. Метод опрацювання даних – якісний і кількісний аналіз. Компетенції у спілкуванні та у співпраці з різними партнерами та групами, з іншими інституціями.
1.3. Мікроклімат групи (груп). Порядок і правила праці. Керування групою2 Взаємовідносини та самопочуття вихованців у групі. Система заохочень. Прийнятність домовленостей, дотримання їх. Створення клімату, що налаштовує на працю. Раціональність та ефективність використання часу на заняттях. Вирішення проблеми деструктивної поведінки, конфліктів та інших проблем. Діти охоче працюють, добре себе почувають, мають чим радіти. Як створюється сприятливий мікроклімат, який допомагає вихованню (самовихованню)? Метод збору даних – опитування. Знаряддя опитування – анкета з відкритими та закритими питаннями. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Ролі, права, відповідальність у створенні умов для виховання (самовиховання) і у процесі виховання (самовиховання).
1.4. Очікування щодо розвитку особистості Віра у можливість особистого розвитку кожної дитини. Диференціація діяльності. Очікування дітей та керівників, їх порівняння Очікування обговорені у групі. Керівники програм знають здібності, потреби, риси характеру вихованців. Диференціюють заняття, завдання. Методи збору даних: опитування (напівструктуроване інтерв’ю), спостереження за заняттями та спілкуванням. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Професійні компетенції, компетенції в плануванні та в прогнозуванні
1.5. Відповідність довкілля Використання традиційних і нетрадиційних просторів для розвитку творчості З найменшими затратами досягаємо (прагнемо досягти) максимального результату Методи збору даних: спостереження за довкіллям, заняттями та спілкуванням, співбесіди. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Компетенції у створенні середовищ для виховання (самовиховання)
1.6. Зв’язки з громадськістю Культура інформування про діяльність, форми, доцільність, цілеспрямоване та ефективне накопичення зворотної інформації. Систематично і цілеспрямовано використовуються різні форми та засоби інформування Методи збору даних: співбесіди, спостереження за фактами поширення інформації (наприклад, зміст інтернетних сторінок, статті у пресі). Метод опрацювання даних – аналіз дискурсу. Проявлення володіння комунікаційними та інформаційними компетенціями. Чи є ефективними використані засоби оприлюднення (критичний підхід до обраних засобів/способів оприлюднення)
2. ВИХОВАННЯ (САМОВИХОВАННЯ)
2.1. Програма. Планування щоденної діяльності. Погляди на виховання і способи виховання Актуальність та прийнятність змісту програми для вихованців. Планування занять з урахуванням потреб, ставлення та успішності вихованців. Відповідність форм навчальної діяльності (методів, завдань) для підтримки активності. Бачення кожного вихованця. Повернення до незрозумілих речей. Правильно підібрані методи, засоби, темп, запланована діяльність є цікавою, привабливою та змістовною як для хлопчиків, так і для дівчаток. Методи збору даних – спостереження за заняттями, співбесіди. Метод обробки даних – якісний аналіз. Компетенція у плануванні, управлінні змінами та у вдосконаленні
2.2. Зв’язок між освітою та життям Актуалізація змісту освіти, пов’язування її з життям, досвідом, інтересами та практичними потребами вихованців. Практичне застосування знань. Діяльність осмислюється та обговорюється з вихованцями. Потреби і перешкоди оцінюються систематично та цілеспрямовано. Компетенції у мотивуванні вихованців та у підтримці у процесі їх виховання. Компетенція в управлінні процесом навчання (самонавчання)
2.3. Діалог та співп-раця керівника і ви-хованців Допомога для дітей з різними потребами Навчання вихованців пізнавати себе, а також потреби, очікування і можливості – свої та інших. Заохочення та підтримка ініціатив вихованців. Увага до потреб та стилів освіти дітей. Підготовка до інтеграції у вихованні дітей з різними потребами. Ефективність залучення у діяльність та в організацію виховання дітей з різними потребами. Взаємодопомога вихованців, здатність і бажання працювати Як нам взнати (впізнати) потреби, здатності, стилі дітей? Відвідуваність вихованців. Стиль і тон спілкування керівників та дітей. Ідентифікація виняткових випадків та прийняття рішень. Методи збору даних – спостереження за заняттями, співбесіди, аналіз документів (зведених даних про відвідуваність). Метод опрацювання даних – якісний і кількісний аналіз. Оцінювання компетенцій – в мотивуванні вихованців та в підтримці у процесі їх виховання, в спілкуванні та співпраці, в плануванні змісту та у вдосконаленні. Компетенція в управлінні процесом навчання (самонавчання).
2.4. Здатність та ба-жання до навчання (самонавчання). Оцінювання (самоо-цінювання) навчання (самонавчання). Здатність самостійно виконувати завдання: вибирати спосіб виконання, знаходити необхідні засоби, інформацію. Здатність оцінити свою діяльність. Усвідомлення своїх проблем та здатність їх вирішувати. Використання інформації, зібраної під час оцінювання, для планування та коригування процесу освіти Роботи вихованців, їхня діяльність, представлені ідеї. Система оцінювання та самооцінювання (методи, частота, використання інформації) Методи збору даних – спостереження за заняттями, співбесіди. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Компетенції у мотивуванні вихованців та у підтримці у процесі їх виховання. Пізнання дитини, визнання винятковості її рис; компетенція в управлінні процесом навчання (самонавчання).
2.5. Оцінювання як інформування Частота та якість інформування батьків (опікунів, піклувальників) про успіх/проблеми дітей Форми, цілі, частота процедур інформування Компетенції у спілкуванні і співпраці.
3. ДОСЯГНЕННЯ
3.1. Успішність окре-мих дітей Успішність дітей: зміни у розвитку особистості, нові цінності, ставлення, здібності та ін. Чи успішність аналізується, обговорюється? Як оцінюють успішність надавачі програм? Які проблеми виникають і які є способи вирішення проблем? Методи збору даних – спостереження за заняттями, співбесіди, аналіз документів. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Компетенції для оцінювання навчальних досягнень та успішності учнів Оцінювання успішності учнів обмежується вибіркою.
3.2. Загальні досяг-нення вихованців Участь у передбаченій програмою діяльності та досягнуті результати, приймаючи до уваги цілі (завдання) програми. Досягнення, здобутки Методи збору даних – співбесіди, аналіз інформації, представленої надавачами програм. Метод опрацювання даних – якісний аналіз.
4. ЛІДЕРСТВО І МЕНЕДЖМЕНТ
4.1. Цілі та завдання програми (програм). Значення програми Цілі, завдання програми (програм) та методи їх реалізації, здатність прогнозувати (передбачати) очікувані результати. Значущість, важливість, привабливість програми в громаді установи, де вона реалізується, і/або в цілеспрямованій групі. Послідовність та ритмічність впровадження програми. Чи це аналізується, обговорюється? Які способи вирішення проблем? Методи збору даних – напівструктуроване інтерв’ю, аналіз документів (звітів про діяльність). Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Компетенції у проведенні дослідної діяльності, обдумуванні та плануванні
4.2. Процес самооці-нювання Методи самооцінювання діяльності, коригування діяльності, ефективність. Процеси, що відбуваються, особисте налаштування щодо питань самооцінювання. Як надавачі програм аналізують якість освіти, а також якість задоволення потреб та якість надання допомоги дитині? Яку допомогу отримують надавачі програм, якої допомоги вони потребують? Методи збору даних – напівструктуроване інтерв’ю. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Компетенції у проведенні дослідної діяльності, рефлексії
4.3. Демократич-ність. Увага до пер-соналу. Організація роботи персоналу. Шляхи прийняття рішень та поширення інформації. Використання досвіду персоналу. Догляд та навчання для тих, хто має менше досвіду. Розподіл обов’язків і трудових навантажень. Заохочення до командної праці і доцільність праці команд. Аспекти управління персоналом, спілкування та співпраці, позитивний досвід (на думку надавачів). Компетенції в покращенні діяльності, в управлінні змінами, спілкуванні і співпраці.
4.4. Комплектування персоналу Достатність чисельності персоналу, освіти та кваліфікації. Політика пошуку працівників, яких не вистачає, та принципи працевлаштування. Кваліфікація, досвід персоналу, політика відбору/згуртування персоналу. Чи вистачає персоналу? Методи збору даних – аналіз документів (резюме і т.п.), напівструктуроване інтерв’ю. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Компетенція у плануванні та управлінні змінами
4.5. Управління май-ном та коштами. Використання примі-щень Кількість, придатність, збагачення, доступність та ефективність використання матеріальних ресурсів. Залучення додаткових коштів, використання їх для освітнього процесу. Коштів, інвентарю та ін. майна достатньо, воно ефективно використовується. Методи збору даних – спостереження за заняттями, співбесіди. Метод опрацювання даних – якісний аналіз. Компетенція у плануванні та управлінні змінами

II. РІВНІ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ

Рівень якості Описові епітети оцінювання Висновок
4 рівень Дуже добре: цілеспрямовано, оригінально, вражаюче, своєрідно, чудово, бездоганно, творчо Діяльність особливо вдала. Необхідно ділитися досвідом в країні
3 рівень Добре: відповідно, впливово, має самобутні ознаки, потенційно, гнучко Діяльність досить успішна. Можна ділитися досвідом з іншими. Варто продовжувати зміцнення деяких компетенцій
2 рівень Задовільно: помірно, прийнятно, безсистемно Діяльність і частина компетенцій є належними. Є що вдосконалювати, зміцнювати та розвивати
1 рівень Погано: неефективно, невдало, неналежно, неконкретно, безперспективно Діяльність неприйнятна. Компетенції потрібно вдосконалювати

 

ДОДАТОК No 2ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ОЦІНЮВАННЯ ПОЯСНЕННЯ ПОКАЗНИКІВ, МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ДАНИХ, ЗАПЛАНОВАНІ МЕТОДИ ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ, ПРИЗНАЧЕННЯ ДАНИХ, ЩО ЇХ ПЕРЕДБАЧЕНО ОТРИМАТИ

 

Показники діяльності Пояснення показників Обґрунтування показника самооцінювання / оцінювання
1.1. Цінності, норми поведінки, принципи. Стосунки у спільноті Цінності. Поєднання формальних і неформальних норм та принципів спілкування. Спільнотність: згуртованість, однодумність, налаштування на досягнення загальних цілей, спільність напрямку діяльності (Обґрунтування самооцінювання)Рекомендується виражати узагальнюче оцінювання чотирма рівнями: дуже добре, добре, задовільно, погано.4 рівень – дуже добре: цілеспрямовано, оригінально, вражаюче, своєрідно, чудово, бездоганно, творчо3 рівень – добре: відповідно, впливово, має самобутні ознаки, потенційно, гнучко2 рівень – задовільно: помірно, прийнятно, безсистемно1 рівень – погано: неефективно, невдало, неналежно, неконкретно, безперспективно
1.2. Відкритість та гостинність. Партнерство Відкритість до діалогу. Спілкування і співпраця з іншими установами. Співпраця один з одним.
1.3. Мікроклімат групи (груп). Порядок і правила праці. Керування групою2 Взаємовідносини та самопочуття вихованців у групі. Система заохочення. Прийнятність домовленостей, дотримання їх. Створення клімату, що налаштовує на працю. Раціональність та ефективність використання часу на заняттях. Вирішення проблеми деструктивної поведінки, конфліктів та інших проблем.
1.4. Очікування щодо розвитку особистості Віра у можливість особистого розвитку кожної дитини. Диференціація діяльності. Очікування дітей та керівників, їх порівняння
1.5. Відповідність довкілля Використання традиційних та нетрадиційних просторів для розвитку творчості
1.6. Зв’язки з громадськістю Культура інформування про діяльність, форми, доцільність, цілеспрямоване та ефективне накопичення зворотної інформації.
2.1. Програма. Планування щоденної діяльності. Погляди на виховання і способи виховання Актуальність та прийнятність змісту програми для вихованців. Планування занять з урахуванням потреб, ставлення та успішності вихованців. Відповідність форм навчальної діяльності (методів, завдань) для підтримки активності. Бачення кожного вихованця. Повернення до незрозумілих речей.
2.2. Зв’язок між освітою та життям Актуалізація змісту освіти, пов’язування її з життям, досвідом, інтересами та практичними потребами вихованців. Практичне застосування знань.
2.3. Діалог та співпраця керівника і вихованців. Допомога для дітей з різними потребами Навчання вихованців пізнавати себе, а також потреби, очікування і можливості – свої та інших. Заохочення та підтримка ініціатив вихованців. Увага до потреб та стилів освіти дітей. Підготовка до інтеграції у вихованні дітей з різними потребами. Ефективність залучення у діяльність та в організацію виховання дітей з різними потребами. Взаємодопомога вихованців, здатність і бажання працювати
2.4. Здатність та бажання до навчання (самонавчання). Оцінювання (самооцінювання) навчання (самонавчання). Здатність самостійно виконувати завдання: вибирати спосіб виконання, знаходити необхідні засоби, інформацію. Здатність оцінити свою діяльність. Усвідомлення своїх проблем та здатність їх вирішувати. Використання інформації, зібраної під час оцінювання, для планування та коригування процесу освіти
2.5. Оцінювання як інформування Частота та якість інформування батьків (опікунів, піклувальників) про успіх/проблеми дітей
3.1. Успішність окремих дітей Успішність дітей: зміни у розвитку особистості, нові цінності, ставлення, здібності та ін.
3.2. Загальні досягнення вихованців Участь у передбаченій програмою діяльності та досягнуті результати, приймаючи до уваги цілі (завдання) програми.
4.1. Цілі та завдання програми (програм). Значення програми Цілі, завдання програми (програм) та методи їх реалізації, здатність прогнозувати (передбачати) очікувані результати. Значущість, важливість, привабливість програми в громаді установи, де вона реалізується, і/або в цілеспрямованій групі. Послідовність та ритмічність впровадження програми.
4.2. Процес самооцінювання Методи самооцінювання діяльності, коригування діяльності, ефективність.
4.3. Демократичність. Увага до персоналу. Організація роботи персоналу. Шляхи прийняття рішень та поширення інформації. Використання досвіду персоналу. Догляд та навчання для тих, хто має менше досвіду. Розподіл обов’язків і трудових навантажень. Заохочення до командної праці і доцільність праці команд.
4.4. Комплектування персоналу Достатність чисельності персоналу, освіти та кваліфікації. Політика пошуку працівників, яких не вистачає, та принципи працевлаштування.
4.5. Управління майном та коштами. Використання приміщень Кількість, придатність, збагачення, доступність та ефективність використання матеріальних ресурсів. Залучення додаткових коштів, використання їх для освітнього процесу.

ДОДАТОК No 3

ІІІ. ЗНАРЯДДЯ ОЦІНЮВАННЯ

1. ПОЧАТКОВА (КОНТЕКСТНА) ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ОЦІНЮВАЧАМ ПЕРЕД ЗОВНІШНІМ ОЦІНЮВАННЯМ

Вами здійснювана програма, обрана для зовнішнього оцінювання. Оцінювання буде здійснюватися, керуючись критеріями, що описані в методиці. Під час здійснення оцінювання впровадження програми, будуть проаналізовані та оцінені компетенції надавачів неформальної освіти (виховання) і надані рекомендації щодо розробки програм вдосконалення кваліфікації і щодо проведення навчань. Оцінювачі будуть вдячні, якщо під час підготовки до оцінювання вони могли б заздалегідь ознайомитись з інформацією, яку Ви надаєте про здійснювану програму, про залучених у ній учнів, про різні аспекти контексту Вашої діяльності, про наявні ресурси, засоби, Вашу думку про успіхи, що їх досягли чи досягаєте, і/або проблеми. Ми сподіваємось на активну співпрацю та конструктивне спілкування.

Будь ласка, дайте відповіді на поставлені запитання.

Відповіді надсилайте електронною поштою ………………………….. до ……………………….. 2020 р.

ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ

1. Мотиви/причини розробки програми. Коротко (у 3-6 реченнях) прокоментуйте, ким було розроблено програму, чому було розроблено саме таку програму.

2. Як Ви підготувалися до виконання програми? Як (наприклад, за якими принципами, ґрунтуючись на яких критеріях) була згурто-вана Ваша команда працівників? Чи достатньо сил? (напишіть про найважливіші для Вас речі, які впливають на якість діяльності).

3. З яких сімей є діти, які відвідують програму? (охарактеризуйте соціальний, економічний, культурний контекст).

4. Чим є особливі діти, які беруть участь у заходах програми (наприклад, який у них характер, здібності, інтереси, ставлення і т.п.)?

5. Чого Ви, як керівники, очікуєте від вихованців?

6. Які цінності є важливими для Вас та Ваших вихованців? Чому?

7. Якою є відвідуваність дітей, як вона фіксується? Чому, на Вашу думку, вона є такою? Чи знаєте Ви причини невідвідування?

8. Які є найважливіші домовленості (щодо порядку, спілкування, співпраці та ін.), що існують у Вашій спільноті?

9. Чи/як Ви співпрацюєте з батьками вихованців? Якщо співпрацюєте, то з з яких питань найчастіше?

10. Прокоментуйте співвідношення між отриманим фінансуванням та запланованими заняттями/задумами.

11. Поділіться своїм досвідом: яку структуру заняття Ви освоїли і чому вона виправдовує себе?

12. Які методи діяльності Ви використовуєте найчастіше? Чому?

13. Коротко прокоментуйте, як Вам вдається впроваджувати програму. Чому так вважаєте?

14. Прокоментуйте, які думки зазвичай бувають у керівників після закінчення заняття/діяльності. Чому?

15. Чи випадало думати про те, що Вам потрібна толока? Яку допомогу (щодо змісту, здійснення діяльності тощо) і чому Ви хотіли/хотітимете отримати?

2. ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ВИХОВАНЦІВ ПРОГРАМИ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Дорогий учню!

Ми хотіли б знати, як ти почуваєш себе на заняттях, чи тобі тут подобається, чого ти навчаєшся, тому просимо тебе відповісти на кілька запитань. Анкета анонімна, її не потрібно підписувати.

1. Скільки тобі років (впиши, будь ласка) ……..

2. Стать:

Жінка Чоловік

3. Охарактеризуй роботу в групі, використовуючи пари слів із протилежними значеннями. Обведи одну цифру у кожному рядку. (10 – дуже добре, 1 – дуже погано)

 

Товариськість 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Ворожнеча
Згода 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Незгода
Задоволеність 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Незадоволеність
Активність 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Байдужість
Можу робити помилки, вчитися з них 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Помилятися не можна
Багато чого вдається зробити 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Нічого не вдається зробити
Теплі, веселі стосунки 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Холодні стосунки
Співпраця 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Відсутність співпраці
Взаємодопомога 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Неприхильність
Цікавість 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Нудьга
Удача 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Невдача
Затишне, тепле, охайне довкілля 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 Довкілля незатишне

4. Чи Тобі подобається діяльність, організована керівником занять? (обведи один варіант відповіді та прокоментуй його)

• Так, дуже подобається, тому що …………………………………………………………………………………………………………………….

• Іноді подобається, тому що ……………………………………………………………………………………………………………………………

• Іноді не подобається, тому що ……………………………………………………………………………………………………………………….

• Зовсім не подобається, тому що ……………………………………………………………………………………………………………………

• Не знаю

5. Чи діти, беручи участь у діяльності, можуть пропонувати свої ідеї?

• Так, завжди

• Так, іноді

• Ні, ніколи

6. Що ти зробив би інакше, якби був керівником занять? (будь-ласка, напиши)

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

……………………………………………………………………………………………

7. Чи використовуєш ти те, що дізнався на заняттях, в інших видах діяльності? (на уроках, в інших гуртках, на дозвіллі). Познач варіанти відповіді, які підходять Тобі

 

Діяльність Так, часто використовую Так, інколи використовую Ні, ніколи не використовую
На уроках
В інших гуртках
На дозвіллі
Інше (вкажи, будь ласка)………

Може хочеш ще щось написати?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………

Дякуємо за відповіді і бажаємо удачі!

3. ПРОТОКОЛ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дата зовнішнього оцінювання: ……………………………..

 

 

Тема Ім’я, прізвище керівника Найменування програми
Вік учнів
Кількість учнів у списку Тема заняття
Кількість учнів на занятті
Зовнішній оцінювач
Погляди на виховання і способи виховання, відповідність форм діяльності
Зв’язок між освітою та життям
Здатність та бажання розвиватися самостійно. Підготовка до діяльності
Співпраця керівника та вихованця. Допомога вихованцю
Оцінювання як пізнання та інформування. Самооцінювання
Відносини, порядок, керування групою
Відповідність/придатність довкілля
Результат/вплив діяльності

3 сильні галузі діяльності та 2 галузі діяльності, що їх слід вдосконалити: ………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Пропозиції щодо розвитку професійної компетенції керівника:

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

4. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ З ВИХОВАНЦЯМИ

КУЛЬТУРА

1. Цінності, норми і принципи поведінки

• Які речі є дуже важливі для дітей? Які є домовленості щодо норм поведінки? (які є домовленості щодо цінностей і певних норм поведінки?).

2. Стосунки у спільноті. Партнерство

• Яке спілкування під час програми є прийнятне, належне, а яке – нестерпне? Може, ви можете навести конкретні приклади?

• Що вам найбільше подобається (не подобається) у спілкуванні з керівниками? Що вам найбільше подобається (не подобається) у спілкуванні з іншими учнями? Аргументуйте, чому ви так стверджуєте.

3. Керування групою

• Чи траплялися конфлікти? Які і з яких причин? Хто/чи допомагає вирішити розбіжності?

4. Очікування щодо розвитку особистості

• Як/чи обговорюються ваші побажання? Які ваші (як вихованців) очікування (чому ви берете участь у програмі)?

• Які очікування керівника та вихованців співпадають, а які – відрізняються?

• Як/чи організовується діяльність відповідно до побажань, можливостей, потреб, характеру кожного?

5. Відповідність та затишок довкілля

• Де найчастіше ви працюєте (навчаєтесь), відпочиваєте, виставляєте свої роботи?

• Яких засобів, якого простору, на вашу думку, не вистачає?

• Що ви могли б робити (або почати робити), якби мали потрібні засоби/потрібний простір?

ОСВІТА

6. Погляди на виховання і способи виховання

• Чим відрізняються діти, які відвідують цю програму?

• До яких способів ви зазвичай вдаєтеся при праці з керівниками? Відповідь прокоментуйте.

• Які заняття Вам найбільш цікаві? Чому?

10. Здатність та бажання розвиватися самостійно. Оцінювання

• Чи Ви працюєте з бажанням (чи зацікавлені, активні)? Чому?

• Що спонукає бути активнішим? Чому?

• Яким чином Ви дізнаєтеся, що було б цікаво та корисно дітям (весело та змістовно)?

• Якщо обговорюєте діяльність, розкажіть, як, коли і чому це відбувається.

11. Оцінювання як інформування

• Як/чи інформуються ваші батьки?

Досягнення

12. Успішність окремих вихованців

• Як Ви дізнаєтеся, що нового кожен вихованець навчився, дізнався, чи змістовно було проведено час на заняттях?

5. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЙ З КЕРІВНИКОМ (-АМИ) ПРОГРАМИ3 КУЛЬТУРА

1. Цінності, норми і принципи поведінки

• Як, де і коли виражаються декларовані цінності під час впровадження програми (у щоденній діяльності)?

• Як ви, розпочинаючи впровадження цієї програми, домовилися щодо цінностей та певних норм поведінки?

• Скільки вихованців вже не вперше беруть участь у цій програмі?

• Чи є вихованці (і скільки їх) з особливими потребами та чи є діти із сімей, що зазнають соціальної відокремленості? 2. Суспільні відносини. Партнерство

• Яке спілкування на Ваших заняттях є прийнятне, належне, а яке – нестерпне? Може, ви можете навести конкретні приклади?

• Як вихованці спілкуються та співпрацюють між собою? Які стосунки між вихованцями та керівниками? Аргументуйте, чому так вважаєте.

• Якими є, на Вашу думку, є стосунки між колегами? Аргументуйте, чому так вважаєте.• З якими соціальними партнерами Ви співпрацюєте? Як Ви здійснюєте планування і які спільні заняття реалізуєте?

• Які форми співпраці ви застосовуєте (напр., поширення досвіду, проєкти, виставки, навчально-пізнавальні поїздки, семінари, конференції, урочистості, толоки, та ін. )?

• Яку конкретну користь отримуєте від спілкування та співпраці?

3. Керування групою

• Якими засобами Ви намагаєтеся створювати сприятливий мікроклімат?

• Які методи найчастіше використовуєте для керування групою? З якими труднощами Ви зустрічаєтеся? Яка допомога була б по-трібна?

• Чи траплялися випадки деструктивної поведінки? Хто (чи) допомагає вирішувати конфлікти?

• Чи підписується договір з вихованцями щодо участі у програмі? Якщо так, то які питання договору, що його підписуєте, Ви обго-ворюєте з вихованцями (або їхніми батьками)?

4. Очікування у розвитку особистості

• Які очікування вихованців (чому вони відвідують програму)? Як/чи Ви обговорюєте їхні очікування? Чи Ви фіксуєте особисте прагнення вихованців до вдосконалення?

• Які Ваші, як керівника, очікування та очікування вихованців співпадають, а які – відрізняються?

• Як/чи організовується діяльність відповідно до можливостей, потреб, характеру кожного?

5. Відповідність та затишок довкілля

• Який простір використовується для освіти (самоосвіти), дозвілля, відпочинку та представлення результатів?

• Яких засобів, якого простору не вистачає?

• Які заходи Ви могли б розвивати (або почали б), якби Ви мали необхідні засоби/необхідний простір?

• Хто піклується про порядок, чистоту та естетику?

6. Зв›язки з громадськістю

• Як інформується громадськість про програму та її хід (форми, методи, періодичність)?

• Як/чи Ви накопичуєте інформацію про Вами здійснювану та здійснену діяльність, успіхи в ній?

• Які способи інформування, на Вашу думку, є найбільш ефективними?

• Що про Вас, на Вашу думку, відомо місцевій громаді та іншим суб’єктам?

ОСВІТА

7. Погляди на виховання і способи виховання

• Якими здатностями, на відміну від інших, володіють діти, які відвідують Вашу програму?

• Які способи Ви використовуєте найчастіше? Чому саме такі?

• Які заняття є найбільш цікавими для Ваших вихованців? Чому?

• Чи можуть вихованці робити помилки (чи застосовується метод проб і помилок)? Відповідь обґрунтуйте.

8. Зв›язок між освітою та життям

• Як/який отриманий дітьми досвід, сьогоденні актуалії життя Ви використовуєте на заняттях?

9. Співпраця і допомога

• Як/чи Ви досліджуєте/визначаєте здатності, потреби, стиль навчання, домінуючий інтелект дітей?

• Як/чи Ви ділите дітей на групи? На які критерії Ви опираєтеся?

• Як/чи Ви з’ясовуєте причини невідвідуваності дитини? Якими є Ваші наступні дії?

10. Здатність та бажання розвиватися самостійно. Оцінювання

• Чи сповнені бажанням діяльності Ваші вихованці (чи зацікавлені, активні)? Чому?

• Що заохочує бути більш активними? Чому? • Який спосіб виправдав себе для з’ясування, що було б цікаво та корисно дітям (весело та змістовно)?

• Якщо Ви обдумуєте здійснене, розкажіть, як, коли і чому це робите.

• Чи Ви, приймаючи до уваги результати (само) оцінювання, коригуєте плани занять або вибір завдань?

11. Оцінювання як інформування

• Як/чи Ви інформуєте батьків? З якою метою і про що Ви говорите, дискутуєте з батьками?

• Якщо Ви не надаєте інформації батькам, тоді чому?

ДОСЯГНЕННЯ

12. Успішність окремих вихованців

• Як Ви дізнаєтеся, чого нового кожен вихованець навчився, дізнався, чи належно провів час на заняттях?

• З якими проблемами Ви зустрічаєтесь при здійсненні оцінювання (самооцінювання)?

• Чи вихованців навчаються обдумувати свою діяльність?

13. Загальні досягнення

• Прокоментуйте (порівняйте) зафіксований у програмі очікуваний результат з сьогоденним досвідом (досягненнями, результата-ми, здобутками)? Чому Ви так вважаєте?

КЕРУВАННЯ

14. Цілі та завдання програми. Значення

• Який найважливіший результат, що його Ви прагнете досягти разом з вихованцями? Чому? Що це дає вихованцям?

• Як, коли і з ким Ви про це дискутуєте? • Як вдається впроваджувати програму?

• Чи Ви можете коригувати програми? Які зміни Ви вже зробили? Чому?

• Чи після закінчення програми Ви плануєте продовжувати її?

15. Процес самооцінювання

• Які спостереження Ви відзначаєте для себе, зауважуєте?

• У чому Ваші переваги та яким досвідом Ви можете поділитися з іншими (на семінарах і подібних заходах)?

• У яких сферах Вам потрібна допомога?

• Чи/яким чином здійснюється процес самооцінювання програми? Якщо так, то як Ви використовуєте дані, отримані під час само-оцінювання?

16. Демократичність. Увага до персоналу. Організація роботи

• Як і яким досвідом ви ділитесь між собою?

• Як керівники ведуть заняття (парами, по одному)? Чи/як Ви спілкуєтесь з колегами по освітній роботі?

• Чи підходять робочі графіки (для вчителів, дітей)? Що потрібно змінити? Чому?

• Як були розподілені трудові навантаження? • Чи керівники брали участь у розробці програми?

17. Комплектування персоналу

• Як відбувається пошук працівників, які можуть працювати в цій програмі?

• Як Ви враховуєте особисті якості, мотивацію та навички спілкування тих, хто бажає працювати з дітьми?

• Які принципи набору їх для праці в програмі (відбір, кваліфікація, договори)?

18. Управління майном та коштами.

• На що найбільше не вистачає коштів? Чому?

• Чи маєте інші джерела фінансування? Хто ще Вас підтримує/фінансує?

• Яких засобів, якого простору не вистачає? Чому? Як Ви вирішуєте ці проблеми?

ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ, СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКИХ ЗДІСНЮЄТЬСЯ

 

 

 

 

ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ, АСПЕКТИ, З ЯКИХ ВОНИ СКЛАДАЮТЬСЯ ВИДИМІ КОМПЕТЕНЦІЇ КОМПЕТЕНЦІЇ, ЯКІ СЛІД ПОГЛИБИТИ ПРИМІТКИ
Загальнокультурна компетенція
Виховання громадянськості: теорія і практика демократії, заохочуване та підтримуване дотримання правових норм
Поважається соціальна, культурна, мовна та етнічна ідентичність вихованців
На чільному місці – сучасна концепція призначення освіти (суспільство – інформаційне, знань (навчається), творче)
Інтеграція знань та культури
Метою є відгукнутися на виклики суспільства, що постійно модернізується: брати участь у процесах змін у суспільстві та освіті, використовуючи досягнення соціальних наук, природничих наук та нових технологій
Оцінюється роль домашнього середовища та відмінності у сімейних цінностях; вчимося керуватися загальнолюдськими цінностями
Професійні компетенції
Компетенції у створенні середовищ для освіти (самоосвіти)
– створюється безпечне середовище для освіти (самоосвіти), яке підтримує емоційне, соціальне, інтелектуальне, духовне вдосконалення учня
– безпечно та ефективно пристосовується фізичний простір, використовуються відповідні технології, знаряддя/інструменти, засоби
– створюється середовище, що заохочує толерантність та співпрацю і в якому вихованець має можливість проявляти ініціативу, діяти самостійно та знайти однодумців
– створюється середовище для освіти (самоосвіти), сприятливе до змін, в якому вихованець відчуває себе безпечним, є впевненим у собі, довіряє іншим
КОМПЕТЕНЦІЯ У ПЛАНУВАННІ, УПРАВЛІННІ ЗМІНАМИ ТА У ВДОСКОНАЛЕННІ:
– розроблено навчальну програму, план належний, допомагає навчати (-ся)
– сформульовано чіткі, продумані, легкі для здійснення завдання
– вибрано методи навчання/самонавчання, придатні для досягнення цілей навчання/самонавчання, віку учнів
– вихованцям підготовлено цікавий і привабливий матеріал для навчання/самонавчання
– передбачено ресурси, обов’язкові для досягнення цілей і/або завдань
КОМПЕТЕНЦІЯ В УПРАВЛІННІ ПРОЦЕСОМ НАВЧАННЯ (САМОНАВЧАННЯ):
– рівновага між передачею знань та консультуванням, керуванням та лідерством, спостереженням та оцінюванням
– застосовуються відповідні психосоціальні та освітні втручання, що допомагають оволодівати конфліктами та приймати рішення
– цілеспрямовано застосовуються технології освіти/самоосвіти та методи навчання/самонавчання
– учневі доступним та зрозумілим способом надається інформація, необхідна для освіти/самоосвіти
– використовуються різноманітні освітні стратегії, що розвивають критичне мислення, вирішення проблем та творчість
КОМПЕТЕНЦІЯ В ОЦІНЮВАННІ ДОСЯГНЕНЬ ТА УСПІШНОСТІ УЧНІВ:
– поєднуються кількісна та якісна, формальна та неформальна стратегії оцінювання, забезпечуючи інтелектуальне, соціальне і фізичне вдосконалення вихованців
– оцінювання здійснюється за критеріями оцінювання, що є відомими вихованцям
– обрані типи, способи та методи оцінювання розвивають освіту, мають вплив на успішну соціальну діяльність
КОМПЕТЕНЦІЯ В МОТИВАЦІЇ ТА ПІДТРИМЦІ ВИХОВАНЦІВ:
– у вихованців розвивається здатність до самооцінювання та впевненості в собі
– створено довкілля, яке допомагає вихованцю відчути радість пізнання
– вдається зацікавити, втягнути в активну і змістовну діяльність
– надається допомога у вирішенні проблем з навчанням
КОМПЕТЕНЦІЯ В ПІЗНАННІ ВИХОВАНЦЯ, ВИЗНАННЯ ВИНЯТКОВОСТІ ЙОГО РИС
– при здійсненні оцінювання вихованця, його пізнавальних здібностей та діяльності керуємося теоріями в галузі психології
– емпатично виявляємо емоційні труднощі вихованця і/або його особливу збентеженість
– належним чином визначаємо особливі потреби, надаємо необхідну допомогу
– визнаємо різне ставлення учнів до освіти/самоосвіти, різні можливості навчання, різні стилі
– ідентифікуємо виняткові випадки, які викликають загрозу для здоров’я дитини та її психосоціального розвитку
КОМПЕТЕНЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ (ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ): СИСТЕМАТИЧНО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ САМООЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ, ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДАНІ САМООЦІНЮВАННЯ
Загальні компетенції
КОМПЕТЕНЦІЯ В КОМУНІКАЦІЇ ТА ВОЛОДІННІ ІНФОРМАЦІЄЮ:
– правильно вживається мова
– застосовувані вербальні та невербальні способи спілкування заохочують вихованців до спілкування та співпраці
– цілеспрямовано відбирається актуальна для здійснення освіти інформація: є відомими, відбираються і використовуються бази даних, джерела інформації
КОМПЕТЕНЦІЯ У СПІЛКУВАННІ ТА СПІВПРАЦІ:
– спілкування та співпраця відбувається ввічливо, вдається вирішувати конфлікти, проблемні питання
– заохочується активне і цілеспрямоване спілкування та співпраця вихованців
– цілеспрямована і належна співпраця з колегами, допоміжним персоналом
– відбувається спілкування з батьками (опікунами, піклувальниками)
– відбувається співпраця з організаціями, що надають допомогу дитині та сім’ї
Компетенція у дослідній діяльності: обирається адекватна стратегія дослідження/оцінювання, а також структура і методика при проєктуванні дослідження/оцінювання
КОМПЕТЕНЦІЯ В РЕФЛЕКСІЇ ТА В НАВЧАННІ НАВЧАТИСЯ:
– систематично організовується індивідуальне та групове навчання (навчання у співпраці)
– вдається здійснювати самооцінювання переваг та недоліків професійної практики, передбачуючи перспективи професійного вдосконалення
– постійно і цілеспрямовано оновлюються знання та вдосконалюються навички
Компетенція у вдосконаленні діяльності та управлінні змінами: беремо участь у проєктній діяльності; спостерігаємо за позитивною практикою інших, вона практично застосовується

ДОДАТОК No 4

ВИСНОВОК

ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ НАДАВАЧА НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ

……………………………………………………………………

(найменування надавача освітніх послуг)

 

 

ПОЗИТИВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ І / АБО ЇХНІ АСПЕКТИ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ І / АБО ЇХНІ АСПЕКТИ, ЩО ЇХ СЛІД ПОКРАЩИТИ
1. 1.
2. 2.
3. 3.
4. 4.